Китайський білий чай (白茶, bái chá) відомий відносно простою обробкою: чайне листя переважно зав’ялюють і висушують. У традиційній технології його не піддають інтенсивному скручуванню й не застосовують стадію шацін, як для зеленого чаю.
Проте поняття «білий чай» об’єднує різні категорії. Найвідоміші назви — Бай Хао Інь Чжень (白毫银针), Бай Му Дань (白牡丹), Гун Мей (贡眉) і Шоу Мей (寿眉). Головні відмінності пов’язані із сировиною, зовнішнім виглядом листя, сортовими вимогами й особливостями обробки.
Як виготовляють білий чай?
Ключові етапи називаються 萎凋 (вей дяо, зав’ялювання) і 干燥 (гань цзао, сушіння). Під час зав’ялювання в листі відбуваються складні біохімічні зміни. Це не означає повної відсутності окиснення, хоча технологія значно відрізняється від виготовлення червоного чаю.
У Фуцзяні до відомих районів виробництва білого чаю належать Фудін (福鼎) і Чженхе (政和). Характер готового чаю залежить від чайного культивара, місцевості, погоди та роботи майстра.
Бай Хао Інь Чжень (白毫银针) — «Срібні голки»
Для цієї категорії характерна сировина з ніжних чайних бруньок, вкритих сріблястими ворсинками. Сухий чай справді нагадує тонкі голки. У китайських описах наголошують на чистому ароматі бруньок, світлому настої та свіжому, м’якому смаку.
Це не означає, що Інь Чжень має бути зовсім позбавлений смаку. Хороший настій може бути делікатним, але водночас щільним і тривалим у післясмаку. Зовнішній вигляд бруньок важливий, проте сам по собі не гарантує високої якості.
Бай Му Дань (白牡丹) — «Біла півонія»
Бай Му Дань зазвичай поєднує бруньку та молоде листя. У популярних описах його форму порівнюють із квіткою, що розкривається. Чай може поєднувати свіжість бруньок із виразнішим листовим, квітковим та солодкуватим характером.
Різні ступені якості та сезони збору дають різний результат. Сухе листя нерідко має контраст між зеленуватими листками та світлими бруньками.
Гун Мей (贡眉) — окрема категорія білого чаю
Гун Мей історично часто порівнювали із Шоу Мей, але їх не слід автоматично вважати двома назвами одного й того самого чаю. У сучасній торгівлі категорії можуть відрізнятися вимогами до походження сировини й сортових характеристик. У Фуцзянських описах Гун Мей характеризують як чай із листям та бруньками, здатний давати виразний солодкий настій.
Шоу Мей (寿眉) — «Брови довголіття»
Для Шоу Мей зазвичай характерні більші й зріліші листки та менша частка ніжних бруньок, ніж у Бай Хао Інь Чжень або Бай Му Дань. Смак може бути повнішим, іноді з трав’янистими, квітковими, фруктовими чи сухофруктовими нотами. Витримані партії можуть змінюватися, але зміни залежать насамперед від сировини й зберігання.
Порівняння чотирьох категорій
| Категорія | Типова сировина | Характер |
|---|---|---|
| Бай Хао Інь Чжень | Ніжні бруньки | Делікатний, свіжий, чистий |
| Бай Му Дань | Бруньки та молоде листя | Квітковий, свіжий, солодкуватий |
| Гун Мей | Бруньки й листя за вимогами категорії | Солодкий, більш листовий |
| Шоу Мей | Зріліші листки | Повніший, трав’янистий або фруктовий |
Чи правда, що старий білий чай завжди кращий?
Ні. У Китаї існує традиція зберігання окремих білих чаїв, але вік не замінює якість. Неправильна вологість і сторонні запахи можуть зіпсувати чай. Особливо обережно ставтеся до непідтверджених заяв про «десятилітню витримку».
Що спробувати спочатку?
Для порівняння достатньо двох чаїв: Бай Му Дань і Шоу Мей. Заваріть їх в однаковому посуді, спробуйте кілька проливів, зверніть увагу на аромат сухого й вологого листя. Потім додайте Інь Чжень, щоб відчути особливості брунькової сировини.
Друзі, це перекладений та адаптований матеріал із китайських джерел. Через складність перекладу можливі неточності, тому просимо поставитися з розумінням.
Джерела: 白茶种类都有哪些?— 福建省农业农村厅; 茶故事·福鼎白茶 — 农业农村部; 茶叶及其相关制品生产许可审查细则 — 国家市场监督管理总局.
Фото: Björn König, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, без змін.

